В літній період науково-дослідним відділом, проведена науково-дослідна експедиція, метою якої було: дослідження флори старовікових лісів, болотних ценозів р. Уж, пілотний проект дослідження епіфітних лишайників на радіоактивний вміст. Очолив експедицію Орлов О.О. к.б.н., с.н.с., член Національної комісії з питань «Червоної книги України». Візитівкою Житомирського Полісся, та природного заповідника Древлянський є лишайники, які поширені по всій земній кулі, зустрічаються в наземних і водних екосистемах тундрі і пустелях. Піонерам рослинності лишайникам, в лісових біогеоценозах належить роль захисників дерев. Визначення віку лишайниках, використовують для датування окремих природних процесів, розпаду радіоактивних елементів. Вік лишайника визначається по концентрації сірки та діаметру слані.
До прикладу, якщо діаметр слані досягає до 10 мм, вік лишайника складає до 20 років, діаметр слані 30 мм, вік складає до 90 років. Значна кількість зібраних зразків лишайників за період з 2018- по 2022рік на території ПЗ «Древлянський» дала можливість описати три нові для науки види лишайників:
1.Русавскія древлянська (Rusavskia drevlyanica S.Y. Kondr. et O. O.Orlov, spec. nova) (Kondratyuk et al. 2020).
2.Леканора Орлова (Lecanora orlovii S.Y. Kondr. & L. Lőkös, spec. nova) (Kondratyuk et al. 2019).
3.Калопляка Орлова (Caloplaca orloviana S.Y. Kondr., spec. nova) (Kondratyuk et al. 2020).
Всього у природному заповіднику «Древлянський» встановлено: 128 видів епігейних лишайників і ліхенофільних грибів, 140 видів епілітних лишайників, 177 видів епіфітних та епіксильних лишайників та ліхенофільних грибів. Однак, у зв’язку з повномасштабною війною та вимушеним виїздом за кордон, видовий склад лишайників заповідника д.б.н., професор, член-кореспондент НАН України С.Я. Кондратюк узагальнити не встиг, як і повністю визначити зібраний у заповіднику гербарний матеріал лишайників. Дослідження продовжуємо і завершимо у майбутньому.
