2 лютого відзначається Всесвітній день водно – болотних угідь.
2 лютого відзначається Всесвітній день водно – болотних угідь.

2 лютого відзначається Всесвітній день водно – болотних угідь.

2 лютого відзначається Всесвітній день водно – болотних угідь.

Водно-болотні угіддя є одними з найбільш продуктивними природними екосистемами у світі, які забезпечують людство водою та іншими ресурсами, а також є місцем проживання великої кількості видів тварин та рослин. Важлива роль водно-болотних угідь ще і досі не до кінця усвідомлена людьми. Нажаль це усвідомлення приходить лише з руйнацією або втратою природних водно-болотних екосистем, яке є наслідком недбалого, споживацького відношення до них та постійним зростанням населення Землі. Втрата водно-болотних угідь у світі становить 64% рівня 1900р. Ситуація також ускладнюється глобальними змінами клімату, які зумовлені діяльністю людини (якщо у майбутньому збережеться нинішня закономірність потепління, то до 2025 року підвищення температури в зоні Полісся досягне 1,2-1,9 градусів Цельсія). Відповідно до прогнозів фахівців, вода буде найдефіцитнішим ресурсом XXI сторіччя. Прісна вода є найціннішою складовою життя на Землі. За прогнозами, вже у 2025 році проблеми пов’язані з нестачею прісної води можуть мати дві третини населення землі.
Фактично вся територія природного заповідника «Древлянський» представляє собою єдиний поверхневий водозбір. Найбільша водність водних потоків характерна для початку літа і початку весни. Болота заповідника переважно заплавні. На території ПЗ «Древлянський», Мотійківського відділення, знаходяться водно – болотні угіддя «Укрижеві», на території Народицького відділення водно – болотні угіддя знаходяться в заплавах річки Уж. Розсохівське відділення представлено водно-болотним угіддям «Глушиця». Найбільшою річкою є річка Уж, в неї впадає річка Жерев. Також слід виділити річки Звіздаль, р. Ослів, р. Лозниця, р. Камянка.
За комплексом геоморфологічних, гідрологічних,геоботанічних ознак болота поділяються на 2 типи: мезотро́фні болота (сфагново-осокові болота, в основному грунтового живлення, розвиваються на бідному мінеральному субстраті. Зазвичай розташовуються широкою смугою по окраїнах верхових боліт або у вигляді окремих ділянок на бідних піщаних грунтах у супроводі низинних, типові рослин, осока носикова, журавлина.
Оліготрофні болота, утворюється за рахунок винятково дощових опадів.
Озера на території заповідника за способом утворення та за наявністю життя відносяться в основному до річних дистрофних.З наведених вище даних видно, що територія заповідника також має багаті водно – болотні угіддя з унікальною і різноманітною флорою і фауною.
Для наших водно-болотних угідь характерними є крижень, баранець звичайний, чирянка мала, коловодник ставковий. Впродовж багатьох років на східній околиці смт. Народичі в долині р. Уж існувала колонія сірих чапель. В околиці с. Любарка з року в рік гніздиться пара лебедів-шипунів. Під час осінньої міграції в долині р. Уж в окремі роки спостерігали скупчення 300–600 птахів журавля сірого. Також значні зграї журавля сірого зустрічалися у межиріччі Норинь–Жерев. В окремі роки під час міграції спостерігаються кульон великий. Для долини р. Уж зазначено гніздування 4–6 пар пугача, також лелека чорний представник «Червоної книги України» З плазунів домінуючою є ящірка прудка, відмічена «червонокнижна» мідянка.
В окремих водоймах площею до 0,2 га. нараховується до 4–6 особин черепахи болотної. З комплексу земноводних найчисельнішою є жаба гостроморда. До регіонально рідкісних належить тритон гребінчастий, райка звичайна, жаба трав’яна, кумка червоночеревна. Зафіксовано міногу українську-представника «Червоної книги України» та Європейського Червоного списку. Спостерігався у річках заповідника (р. Уж, р. Ослів) й минь річковий, який також занесений до «Червоної книги України».
Серед фітоценозів, слід виділити водну рослинність, до складу якої у заповіднику входять рідкісні рослинні угруповання:
Глечиків жовтих – досить звичайні в усіх річках та
більшості ставків, латаття білого, латаття сніжно-білого, водяного горіха плаваючого, сальвінії плаваючої.
Отже: Водно – болотні угіддя забезпечують усіх нас прісною водою, водно – болотні угіддя фільтрують і очищують воду, абсорбуючи шкідливі речовини, водно – болотні угіддя годують людство, водно – болотні угіддя вражають своїм біорізноманіттям, водно –болотні угіддя запобігають природним катаклізмам, водно – болотні угіддя допомають у боротьбі зі змінами клімату, водно – болотні угіддя забезпечують нас засобами до існування і продуктами харчування.
Збережемо водно – болотні угіддя для нашого майбутнього!

Науковий співробітник
ПЗ «Древлянський»
Ян Плакош