Л І Т О П И С П Р И Р О Д И природного заповідника «Древлянський»

Міністерство екології та природних ресурсів України

 

 

 

Л І Т О П И С    П Р И Р О Д И

природного заповідника «Древлянський» 

 

2 том

 

2014 рік

 

 

 

З м і с т

1. Загальні відомості про природний заповідник 4
1.1. Територіальна структура 4
2. Наукові полігони 15
2.1. Пробні площі 15
2.2. Методика з моніторингу лісових екосистем 21
3. Абіотичне середовище 63
3.1. Клімат 63
3.1.1. Основні метеорологічні показники 63
3.1.2. Метеорологічна характеристика сезонів року 76
3.2. Гідрологія 80
3.3. Рельєф 84
3.3.1. Геоморфологія 84
4. Рослинний світ  91
4.1. Флора  91
    4.1.1. Склад флори 91
4.2. Рослинність 96
5. Тваринний світ 112
5.1. Інвентаризація фауни 112
5.2. Рідкісні та зникаючі види тварин 116
6. Збереження видів рослин і тварин, природних середовищ, що занесені в чинні для України міжнародні переліки 117
6.1. Збереження видів флори і фауни 117
6.2. Збереження природних середовищ 129
7. Календар природи 131
8. Антропогенний вплив 132
8.1. Радіоекологічна характеристика території заповідника 132
8.2. Охорона території заповідника 143
8.2.1. Звіт діяльності служби державної охорони природно-заповідного фонду 143
9. Аналіз результатів та перспективи наукових досліджень 146
9.1. Основні результати досліджень за темою Літопис природи 146
9.2. Основні результати досліджень за спеціальними темами 147
9.3. Поповнення наукових фондів 147
9.4. Основні підсумки наукової та науково-освітньої діяльності 147
9.4.1. Звіт про підсумки науково — дослідної  діяльності 147
9.4.2. Звіт про підсумки з екологічноосвітньо-виховної роботи 154
10. Участь у виконанні міжнародних конвенцій 167

1. Загальні відомості про природний заповідник

 1.1. Територіальна структура

 

Територія природного заповідника «Древлянський» (загальною площею 30872,84 га) знаходиться у Народицькому районі Житомирської області на південь та південний схід від смт. Народичі.

 

01

Карта природного заповідника «Древлянський»

Центральна садиба заповідника знаходиться в смт. Народичі Житомирської області по вул. Корбута, 36 (юридична адреса: 11401, Україна, Житомирська область Народицький район смт. Народичі, вул. Леніна, 301а).

Територія природного заповідника «Древлянський» поділена на  4 природоохоронні науково-дослідні відділення (ПОНДВ).

Садиба Розсохівського ПОНДВ розміщена в с. Розсохівське по            вул. Богдана Хмельницького в приміщенні бувшої сільської ради. На території відділення розміщені відселені внаслідок Чорнобильської катастрофи села Журавлинка, Калинівка, Любарка, Северівка, Лозниця, Ганнівка, Розсохівське, Малі Кліщі, і села безпосереднього оточення території — Гута-Ксаверівська, Рудня-Камянка,  Батьківщина.

Садиба Народицького ПОНДВ розміщена в смт. Народичі, вул.Короленка, 26.

Садиба Мотійківського ПОНДВ розміщена в с. Мотійки по вул. Ворошилова в приміщенні контори бувшого колгоспу. На території відділення знаходяться відселені села Ноздрище, Нове Шарно, Старе Шарно, Звіздаль, Малі Мінькі, межує з границею відділення село Христинівка.

Садиба Сухарівського ПОНДВ розміщена в селі Базар по вул. Щорса.  На території відділення знаходяться відселені села Малинка, Слобода, Великі Кліщі, Перемога, Шишелівка, Хрипля, Поліське, Роги.

Табл. 1.1

Адміністративний поділ природно-заповідної території заповідника

Назва відділення Всього працюючих Із них майстрів іінспекторів Площа (га) Обходів
Розсохівське   ПОНДВ 17 12 7762,10 12
Народицьке    ПОНДВ 18 12 7030,74 11
Мотійківське  ПОНДВ 18 13 8058,00 12
Сухарівське    ПОНДВ 18 13 8022,00 12

 (картосхеми додаються).

02

1

2

3

4

5

  Безымянный2

Рис. 1. Розподіл території ПЗ «Древлянський»

В узагальненій структурі землекористування природного заповідника «Древлянський» частка лісів у площі заповідника складає 54,68 %, і вона буде збільшуватися з часом за рахунок заліснення перелогів; луки займають 34,58 % території, в т. ч. сіножаті – 14,66 % та пасовища – 19,92 %. Заповідник характеризується значною кількістю перелогів – 7,87 % площі, що є резервом для лісових земель, проте нині є загрозою для лісів заповідника з погляду пожежної безпеки. Незначна частка площі заповідника представлена заболоченими землями та чагарниками – 0,05 та 0,07 % відповідно.

Табл. 1.3

Розподіл природно-заповідної території за групами природних середовищ

Групи природних середовищ Площа, га
В рік утворення В поточний рік
Ліси 16 880,7 16 880,7
Чагарникова рослинність 21,0 21,0
Болота 15,5 15,5
Пасовища 10 675,7 10 675,7
Інші землі 3 279,94 3 279,94

 

Безымянный3

Рис. 2. Розподіл території ПЗ «Древлянський» за категоріями земель, га

За фізико-географічним районуванням України, більша частина території природного заповідника «Древлянський» входить до складу Базарсько-Іванківського фізико-географічного району Київського Полісся, а західна, менша частина, – до Жеревського фізико-географічного району Житомирського Полісся, Східно-Житомирської (моренної) підобласті.

За геоботанічним районуванням України територія заповідника входить до складу Народицько-Іванківського геоботанічного району дубово — соснових лісів Київськополіського геоботанічного округу дубово — соснових лісів.

 

2. Наукові полігони

 2. 1. Пробні площі

 

На даний час на території природного заповідника «Древлянський» закладено шість  постійні пробні площі (ппп):

  • Ботанічна ппп № 1 (0,04га). Перелоги. Вивчатиметься динаміка заростання перелогів, відновлення грунтів та мікробіологічні процеси в них.
  • Ботанічна ппп № 2 (0,04га). Карасьове болото. Вивчатимуться особливості рослинного покриву.
  • Лісова ппп № 3 (3,4 га). Лісова кв. 74. Вивчатимуться динамічні процеси лісових систем без антропогенного навантаження.
  • Ботанічна ппп № 4 . Луки і пасовища. Вивчатимуться особливості рослинного покриву.
  • Лісова ппп № 5. Березова алея «Пожежна площа». Вивчатимуться динамічні процеси лісових систем без антропогенного навантаження.

        — Ботанічна ппп № 6. Урочище «Місток». Вивчатимуться особливості рослинного покриву.

Паспорт на постійну пробну площу № 3

  1. Загальні відомості.
    • Призначення та об’єкти спостереження.

За обʼєкт спостереження взята лісова ділянка. На ній вивчатимуться динамічні процеси лісових систем без антропогенного навантаження.

  • Дата закладання. Постійна пробна площа закладена у вересні 2013 року
  • Розмір площі та її розміщення на території ( із прив’язкою до лісотаксаційної або іншої картосхеми).                                             Розмір пробної площі — 3,4 га.  Розміщена в північній частині 74 кварталу, широта 51º 71′,  довгота 29º46′
  • Методика спостережень ( із вказівкою інструментарію).

Таксаційна (мірна вилка, метр, лінійка)

  • Відповідальний виконавець.

Науковий співробітник – Гарбар Л. В

  1. Фізико-географічна характеристика.
  • Положення в рельєфі, висота над рівнем моря ( для гірських). Фоми мікрорельєфу. Ділянка  розміщена на рівні 140 м над рівнем моря.
  • Загальна характеристика грунту, підстилаючи та ґрунтоутворюючих порід.

 Дерново підзолисті грунти.

 Домінуюче місце на даній пробній площі займають дерново-підзолисті ґрунти, що сформувались під мішаними і сосновими лісами в умовах промивного типу водного режиму на водно-льодовикових, алювіальних та моренних відкладах.

Основною діагностичною ознакою цих ґрунтів є виражена диференціація профілю на генетичні горизонти. Ґрунти мають слабку гумусованість (від 0,3-0,5 до 1,52,5% гумусу). Гумус грубий з великою кількістю слабомінералізованих органічних решток. Ґрунтово-вбирний комплекс не насичений основами (20-70%), має високий вміст обмінного водню та дуже кислу реакцію ґрунтового розчину.

У гранулометричному складі орного шару найбільшу частку має фракція фізичного піску (89,0%), а на фізичну глину припадає лише 9,9%, мулистих часток усього 1,9%.

Такий гранулометричний склад зумовлює незадовільні водно-фізичні властивості ґрунту. Об’ємна маса в орному шарі дерново-підзолистих ґрунтів перевищує оптимальні значення на 0,3-0,5 г/см3. При цьому є й дуже низька щілинність цих ґрунтів, як і рівня граничної вологоємності і водопідіймальної здатності при високій водопроникності. Внаслідок таких значень водно-фізичних властивостей ці ґрунти швидко прогріваються і підсихають, що дає змогу на 10-15 днів раніше розпочати тут весняні польові роботи.

Ґрунтотворні породи – водно-льодовикові, моренні, стародавньо елювіальні, в основному безкарбонатні різного гранулометричного складу.

  • Вірогідна глибина залягання грунтових вод ( при можливості) та характер зволоження. Якщо велися заміри рівнів грунтових вод, наводяться межі коливання за ряд років. Якщо такі заміри не проводилися, наводяться разове визначення та його дата.
  • Грунт. Наводиться грунтовий розріз ( вертикальний масштаб 1:20), виконаний із використанням умовних позначень , який відбиває механічний склад грунтів, ступінь виявленості горизонтів. Вивчення грунту проводиться за схемою: тип, рід, вид. Можуть наводитися також підтип і варіанти виду грунту. При наявності наводиться також підтип і варіанти виду грунту. При наявності фахівців робиться аналітична характеристика грунту за схемою запропонованою В. С. Гельтманом із співавторами (Гельмант и др.., 1988).

                                                                        

Грунтовий розріз

0000

Підтип – дерново підзолисті

Рід – звичайні

Вид —  а.) середньо підзолистий

           б.) малогумустий

гроб2.Екологічні фактори негативно впливу на природний комплекс                                                                                              (в минулому і нині)

  • Антропогенні ( особлива увага приділяється впливу рекреації).
  • Пірогенні.
  • Інші види впливу.

Територія забруднена радіонуклідами більше 10 Кі/КВ.КМ

2.1 Характеристика рослинного угруповування.

  • Назва угруповування за домінуючими видами.

Волога дубовососнова судіброва ( змішане соснове насадження )

  • Деревостан .
    • Формула видового складу.

5СЗ3БП2ОС+ДЗ

  • Зімкненість крон (загальна)
  • Повнота.

0,75

  • Ярус.

1

  • Характеристика порід (включає для кожної породи чисельність, клас віку або абсолютний вік, життєвість, бонітет, висоту – максимальну та середню, діаметр – максимальний та середній).

 
Підлісок: видовий склад, зімкненість, характер розподілу, висота – максимальна та середня, життєвість.

Безымянный363636363636

Підріст: склад порід, зімкненість, характер розподілу по площі, віковий склад, висота – максимальна та середня, життєвість, походження. 

Крушина ламка одиничні екземпляри по площі

  • Трав’яно-чагарниковий ярус: аспект, загальне проектне покриття, характер горизонтального розміщення на площі, вертикальної будови, видовий склад (для кожного з видів, які находяться по вертикальних під’ярусах, вказують проектне покриття, висота, фенофаза).

Найбільш характерними видами надґрунтового покриву є: чорниця, орляк, моління голуба, брусниця, грушанка круглолиста, плевроцій Шребера, дикран багатоніжковий.

  • Моховий або лишайниковий покрив – покриття, видовий склад та доля участі видів, характер розподілу.
  • Підстилка: потужність, ступінь розкладу, розміщення в мікрорельєфі.

4. Інвентарний номер журналу, в якому фіксуються дані по регулярних спостереженнях на пробній ділянці.
5. Джерела, які містять дані про науково-дослідні роботи на стаціонарній пробній ділянці, в тому числі роботи, виконанні із використанням отриманих на ній даних.
6. Підпис виконавця.

Закладка постоянная ссылка.

Возможность комментирования заблокирована.