Геоморфологія
Геоморфологія

Геоморфологія

Згідно зі схемою геоморфологічного районування основна територія Заповідника розміщена у межах Київського Полісся, а західна (менша) частина – у межах Житомирського Полісся. Східна і центральна частини Заповідника сформувалися на палеоген-неогеновій основі і відносяться до Розважівсько-Чорнобильської моренно-зандрової рівнини з ділянками моренно-хвилястого рельєфу. Західна частина Заповідника сформована на денудованому докембрійському кристалічному фундаменті і відноситься до Коростенської моренно-зандрової рівнини.

У загальних рисах територія Заповідника характеризується слабохвилястим типом рельєфу з незначними амплітудами коливання відносних висот, де обширні слабодерновані (часто заболочені) пониження чергуються з невеликими за площами підвищеннями, що мають плоскі вершини та пологі схили, крутизна яких не перевищує 1-2°. У зв’язку з незначним стоком змив і розмив ґрунтів і пов’язане з цим яроутворення на землях зони проявляється на дуже обмежених (близько 200 га) територіях.

У рельєфному відношенні Заповідник повністю знаходиться на південній окраїні Поліської низовини. Рельєф Заповідника характеризується наявністю похилого підйому від долини р. Уж на південь – від 128 м біля смт Народичі до 170,5 м на південь від с. Лозниця (заплава річки Уж біля Народичів має абсолютну висоту 130,3 м, с. Булев – 130,9 м, долина річки Ослів (окраїна лісу) 131 м, біля с. Лозниця – 148,1 м, біля села Гута-Ксаверівська – 154,5 м, с. Великі Кліщі – 165,5 м, с. Калинівка – 170,5 м). Загалом, друга піщана тераса добре виявлена у рельєфі, долини ж річок добре вироблені, широкі, з численними старицями та заплавними озерами, часто заболочені