Починаючи з 2018 року Всесвітній день мігруючих птахів відзначають двічі на рік: восени та на весні. У цьому році цей день припадає на 8 травня. Ідея заснування цього дня виникла зі спільної ініціативи Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин (Боннська конвенція, CMS) та Угоди про збереження афро-євразійських мігруючих видів водно-болотних птахів (AEWA). Тема цьогорічного Всесвітнього дня мігруючих птахів: «Птахи єднають світ». Метою цього дня є підвищення обізнаності людей до проблем з якими стикаються птахи під час міграції. На додаток до природних катаклізмів: сильних штормів і поганої погоди, мігруючі птахи стикаються з іншими загрозами, які створює їм людина. Осушення, вирубка лісів, урбанізація ландшафтів призводить до руйнування біотопів. Через це птахи позбавляються місць, де можна перепочити і знайти корм. Крім того, забруднення океанів, морів, річок і повітря також негативно впливає на них. Птахи гинуть через зіткнення з лініями електропередач, маяками, телевізійними вежами. Багато перелітних птахів гине від рук мисливців і браконьєрів. Міграція – це регулярне переміщення пернатих з одної території до іншої, де вони живуть у різні пори року. Приблизно 5 мільярдів суходільних птахів мігрує кожного року з Європи до Азії і Африки. Ще більше мігрує птахів у інших частинах світу.
В заповіднику «Древлянський» вже на протязі декількох років ведеться спостереження за мігруючими перелітними птахами. В межах заповідника перетинаються два міграційних потоки – широко-фронтальний меридіанний (сіра чапля, білий та чорний лелека, чирок) і поліський північно – широтний (білолоба гуска, лебідь-шипун, крижень). Велике значення для мігруючих птахів має долина річки Уж. Проліт лелеки і журавлі здійснюють вдень на великій висоті, використовуючи для меншої затрати енергії вертикальні потоки повітря – термали. Усвідомлюючи важливу роль мігруючих птахів у збереженні біорізноманіття необхідно докладати всіх зусиль для збереження їхнього природного середовища адже вони милують око своєю красою, слух співом, а також здійснюють вплив на баланс екосистеми.
Ян Плакош, науковий співробітник
Фото : М. Луцько