Фауна заповідника

Видове різноманіття тваринного світу ПЗ «Древлянський» на момент обліку та за результатами літературних джерел є незначним, але, на нашу думку, кількісні показники цієї складової біотичного компоненту будуть значно більшими при подальших наукових дослідженнях всіх груп тваринного світу. В певній мірі такі «розбіжності» пояснюються тим, що, по-перше, територія, яка увійшла до складу земель Природного заповідника, значний проміжок часу знаходилася у «антропогенній ізоляції», яка була викликана техногенною катастрофою. По-друге, наслідки техногенної катастрофи не дозволяли проводити детальні дослідження на вказаній території.

Тваринний світ природного заповідника «Древлянський» досліджений досить фрагментарно. У зоогеографічному відношенні за поширенням наземних хребетних тварин ще М. Шарлемань (1937) відносив територію, на якій створено природний заповідник «Древлянський», до Західного Полісся. Пізніше, російські дослідники, за поширенням ссавців, віднесли її до Голарктичної області, Циркум-Бореальної підобласті, Євро-Сибірсько-Канадської інфраобласті, Бореально-Атлантичної надпровінції, Європейської провінції (Мекаев, 1987). Згідно ж з зоогеографічним поділом, в основі якого лежить комплексний фауністичний підхід і який є визнаним в Україні, територія природного заповідника «Древлянський» розташована в межах Бореальної Європейсько-Сибірської підобласті, Східно-Європейського округу, ділянки Східноєвропейського листяного лісу та лісостепу, Дністровсько-Дніпровської або Правобережної підділянки (Щербак, 1988).

Аналізуючи наявні матеріали з ентомофауни ПЗ «Древлянський» необхідно констатувати практично повну їх відсутність. Аналіз єдиного джерела інформації (Літопис природи …, 2013) дозволив виявити 9 видів комах з 3 рядів та 7 родин, в тому числі (в систематичному порядку): Твердокрилі (Coleoptera) – 2 види, Лускокрилі (Lepidoptera) – 6 видів, Двокрилі (Diptera) – 1 вид. Це вказує на те, що ступінь вивченості  перерахованих груп комах на території заповідника була мізерною. Польові дослідження проведені нами у 2014-2015 рр. дозволили виявити в природі 247 видів комах з 9 рядів та 68 родин, що вперше наводяться для ентомофауни заповідника. В тому числі (в систематичному порядку): Бабки (Odonata) – 10 видів з 6 родин, Вухокрутки (Dermaptera) – 1 вид (1 родина), Прямокрилі (Orthoptera) – 2 види з 2 родин, Напівтвердокрилі (Hemiptera) – 9 видів з 8 родин, Твердокрилі (Coleoptera) – 70 видів з 23 родин, Сітчастокрилі (Neuroptera) – 1 вид (1 родина), Лускокрилі (Lepidoptera) – 142 види з 20 родин, Перетинчастокрилі (Hymenoptera) – 9 видів з 5 родин, Двокрилі (Diptera) – 3 види з 2 родин. Слід відзначити, що ентомофауна заповідника «Древлянський» вивчена вкрай неповно, а збір польового матеріалу під час експедиційних виїздів здійснювався при вкрай несприятливих погодних умовах (низька температура повітря, особливо вночі). В майбутньому це відкриває дуже великі перспективи для подальшого вивчення в польових умовах унікальних за своїм складом ентомокомплексів ПЗ «Древлянський», особливо лісової їх складової, до якої відноситься переважна більшість видів комах ПЗ.

За літературними та обліковими даними у водоймах ПЗ «Древлянський реєструється 1 вид міног та 30 видів променеперих видів риб. З них родина Міногові представлена 1 видом. Серед променеперих видів риб, які представлені 6 родинами, найбільшим видовим різноманіттям характеризується родина Коропові – 6 видів, родини В`юнові та Окуневі представлені по 2 види відповідно, натомість родини Щукові, Миньові та Сомові представлені по 1 виду. Як зазначають попередні дослідники, карась сріблястий (Carassius gibelio), в’юн (Misgurnus fossilis), окунь (Perca fluviatilis), щука (Esox lucius), плітка (Rutilus rutilus) є фоновими видами водойм заповідника. Натомість чисельність карася золотого (Carassius carassius) у останні роки значно зменшилась, що в принципі прослідковується і по всім водоймам України, в яких даний вид був колись чисельним видом. Такі види як краснопірка (Scardinius erythrophtalmus), йорш звичайний (Acarina cernua), щиповка звичайна (Lobitis taenia), лящ (Abramis brama), головень (Leucisus cephalus) відносяться до малочисельних, а зовсім рідкісним вважається сом (Silurus glanis). Також рідко відмічалися мінога українська (Endontomyzon mariae) та минь річковий (Lota lota).

Батрахогерпетофауна природного заповідника нараховує 19 видів. Включає 12 видів земноводних (Amphibia), які належать до 2-х рядів, 6-ти родин, 8-ми родів та 7 видів плазунів (Reptilia), що відносяться до 2-х рядів, 5-ти родин, 7-ми родів (Гащак, та ін., 2006; фондові колекції МДПУ ім. Б. Хмельницького, Зоологічного музею ім. М.М. Щербака ННПМ НАН України).

 

Кількість видів тварин у фауні ПЗ «Древлянський»

Систематична група тварин	Кількість видів станом на 2019 рік
Хребетні Тварини
Ссавці	57
Птахи	188
Плазуни	7
Земноводні	12
Круглороті та риби	14
Разом хребетних	263
Безхребетні ТВАРИНИ
КОМАХИ, в тому числі:	255
Бабки	10
Прямокрилі	2
Вухокрутки	1
Напівтвердокрилі	9
Твердокрилі	72
Сітчастокрилі	1
Лускокрилі	147
Перетинчастокрилі	9
Разом безхребетних	255
Усього тварин	518

За даними літературних та облікових спостережень на території заповідника фауна птахів налічує понад 180 видів. Враховуючи те, що екологічні умови та різноманіття біотопів на території є дуже представленим, то, відповідно, і населення птахів також представлено різними екологічними групами, зокрема такими як фауна лісу, водно-болотяний комплекс та представники агроценозів.

В лісових екотопах у гніздовий період зустрічаються зяблик (Fringilla coelebs), щеврик лісовий (Anthus trivialis), вівчарик-ковалик (Phylloscopus collybita), синиця велика (Parus major), які домінантними видіами на території. Субдомінантами є вільшанка (Erithacus rubecula), вівчарики жовтобровий (Phylloscopus sibilatrix) та весняний (Phylloscopus trochilus), дрізд чорний (Turdus merula), гаїчка болотна (Parus palystris), синиця чубата (Parus cristatus), вівсянка звичайна (Emberiza citrinella), дятел звичайний (Dendrocopos major) тощо.

Із представників водно-болотних комплексу зустрічаються крижень (Anas platyrhynchos), баранець звичайний (Gallinago gallinago), у лісо-болотних екотопах реєструються чирянка мала (Anas crecca), коловодник лісовий (Tringa ochropus).

Ластівка сільська (Hirundo rustica), горобець хатній (Passer domesticus), горихвістка чорна (Phoenicurus ochruros), горобець польовий (Passer montanus), жайворонок польовий (Alauda arvensis), щеврик лучний (Anthus pratensis) є представниками синантропної групи та групи агроценозів.

З регіонально рідкісних гніздових птахів у межах заповідника зустрічається пірникоза мала (Podiceps ruficollis), бугай (Botaurus stellaris), бугайчик (Ixobrychus minutus). Впродовж багатьох років на східній околиці смт. Народичі в долині р. Уж існувала колонія сірих чапель (Ardea cinerea). В околиці с. Любарка з року в рік гніздиться пара лебедів-шипунів (Cygnus olor). Періодично спостерігається осоїд (Pernis apivorus), лунь лучний (Circus pygargus), підорлик великий (Aquila clanga). Фіксується тенденція до зменшення популяції тетерука (Lyrurus tetrix). В агроценозах кількісно зменшилась популяція куріпки сірої (Perdix perdix), перепілки (Coturnix coturnix), чайки (Vanellus vanellus). Малочисельними є жовна сива (Picus canus), дятли середній (Dendrocopos medius) та малий (Dendrocopos minor).

До мігруючих видів на території заповідника відносяться гагара чорношия (Gavia arctica), пірникоза сірощока (Podiceps grisegena), пірникоза велика (Podiceps cristatus), гуска мала (Anser erythropus), лебідь-кликун (Cygnus cygnus), нерозень (Anas strepera), пісочник малий (Charadrius dubius), брижач (Philomachus pugnax), мартин чорнокрилий (Larus fuscus), мартин жовтоногий (Larus cachinnans) мартин сивий (Larus canus), сова болотяна (Asio flammeus), чисельність яких є  малою.

Окрім зазначених видів під час осінньої міграції в окремі роки спостерігалося скупчення журавля сірого (Grus grus) та поява дрохви (Otis tarda). В окремі роки під час міграції спостерігаються коловодник ставковий (Tringa stagnatilis) та кульон великий (Numenius arquata). Також було зазначено гніздування пугача (Bubo bubo), зустрічаються сова бородата (Strix nebulosa) та деркач (Crex crex).

Зважаючи на інтенсивні антропогенні перетворення біоти, зоологічна своєрідність поліських територій майже не збереглася. Окрім того, треба зазначити, що, враховуючи геологічну молодість території, ендемічних видів ссавців тут немає але мешкають такі своєрідні форми, як: звичайний або північний кріт (Talpa europaea europaea), середньруська вивірка (Sciurus vulgaris ognevi),  лось (Alces alces alces = A. a. europaeus) та ін. Починаючи з середини ХХ ст. у регіоні, до якого зараз входить територія природного заповідника «Древлянський», різними дослідниками встановлено мешкання 58 видів з класу Ссавці,  які відносяться до 38 родів, 16 родин та 6 рядів.

 

Кількість видів ссавців у фауні природного заповідника «Древлянський»

Назва ряду	Кількість родин	Кількість родів	Кількість видів
Комахоїдні (Eulipotyphla)	3	5	8
Кажани (Chiroptera)	1	6	11
Зайцеподібні  (Lagomorpha)	1	1	2
Гризуни (Rodentia)	6	14	19
Хижі (Carnivora)	3	8	13
Парнокопитні (Artiodactyla)	2	4	4
Всього:	16	38	57

Найбільш чисельними є представники ряду Гризуни та Хижі, на які, відповідно, припадає 32,8 та 22,4 % видового різноманіття ссавців. Більшість із ссавців веде осілий спосіб життя (табл. 7.2.3), лише кажани здатні до осінніх переміщень, під час яких багато з них зимує у печерах Подолії. Весною вони повертаються назад, поповнюючи тваринне населення заповідника. Деякі з кажанів (кажан пізній, лісовий нетопир, а можливо й інші) зимують на дахах людських осель та у дуплах дерев.

 

Сучасний статус хребетних тварин на території заповідника

Латинська назва класу	Статус
	Основний					Додатковий
	такий що розмножується				Пролітний прохідний	осілий	перелітний	зиму ючий
	всього	в тому числі
		достовірно	імовірно	можливо
Mammalia	57	51	5	2	7	50	7	50