Чорний самітник.
Лелека надзвичайно популярна в народі птаха. Усім відомо, що завдяки їй народжуються в нашій країні діти, бо саме вона, тримаючи у дзьобі зав’язану хустинку приносить новонароджених у капусту, де їх потім і знаходять майбутні мами. В Україні зустрічаються два види лелек білий та чорний.
Чорного лелеку дуже рідко можна побачити. Не випадково він – найзагадковіший і найменш вивчений птах з фауни України. Це пов’язано з його потаємним способом життя. Зазвичай чорний лелека гніздиться в глухих закутках старих лісів. Сусідства з людиною переважно уникає. Загадковості цього птаха сприяє і невисока чисельність популяції, через що чорний лелека занесений до «Червоної Книги України» з 1994 року. І якщо в народі білий родич цього птаха користується популярністю і повагою (він же дітей приносить – і цим усе сказано!), то чорний лелека такої пошани не має…
Існує легенда у нашому краї про цю дивну птаху:
«… Жив собі білий лелека в хаті доброго чоловіка. Все було добре в цьому господарстві, а в сусіда – не селилися птахи і не було щастя. Позаздрив сусід на те благополуччя і вирішив спалити хату. Коли загорілася хата, білий птах із пташенятами накинулися гасити пожежу та кликати людей на допомогу.
Пожежу вдалося загасити. Хата і гніздо вцілили. Коли зійшлися люди то птах накинувся на підпалювача – сусіда. Заздрісник сказав – хату запалив лелека, а птах навпаки вказував на кривдника. Так і народилася на світ легенда про те, що лелеки можуть хати палити. Гірко стало на душі в святого білого птаха… Після цього почорнілий обпалений птах оселився в глухому лісі самітником. А опалене чорне оперення від пожежі назавжди, як і обережне недовірливе ставлення до людини. Птах боїться , що хтось із людей можливо повірив у те, що саме він підпалив хату і хоче йому помститися. А голос лелека з того часу надірвав і втратив назавжди. Нині він тільки здатен лише клацати дзьобом.»
В Україні за оцінками орнітологів, гніздиться 400-450 пар чорних лелек, з яких більша частина на Поліссі, у Волинській області 50-60 пар, Житомирській – 60 -70, Рівненській – 60-70, Чернігівській – 40- 60, Київській – 25 – 30, Сумській – 10 – 12 ;в Карпатах у Львівській – 30 – 40 пар, Закарпатській – 30 – 40, Івано – Франківській 30- 40 пар. Чисельність у Європі налічує приблизно до 12 тисяч пар. Охороняється цей рідкісний птах конвенціями. Чорний лелека гніздиться в лісах, поблизу боліт, річкових заплав. Відстань гнізда від гнізда становить 30-35 км в окремих випадках, зокрема на території заповідника «Древлянський» гніздо від гнізда 5 -7 км. До речі у другому гнізді за даними працівників Розсохівського науково-дослідного природоохоронного відділення гніздиться один птах вже другий рік поспіль, якого працівники заповідника прозвали «одинаком». За їх спостереженнями під час полювання він сідає на найвище дерево, а побачивши здобич – стрімко летить вниз, хапаючи її.
Свої гнізда чорні лелеки використовують упродовж багатьох років. Статевої зрілості досягають лише на третьому році життя. У кладці птахів 2-6 яєць. Насиджує кладку переважно самка, протягом 32 – 34 днів. Пташенята-пуховички повністю білого кольору. Живляться птахи майже винятково тваринною їжею: рибою, земноводними, комахами, дуже рідко мишоподібними гризунами, плазунами, птахами. У порівнянні з білим лелекою, чорний більше вживає риби. Він пильно вичікує на свою здобич в полі чи на болоті, а побачивши – миттю хапає дзьобом і ковтає цілком.
Свого часу точилася дискусія – зростає чи спадає чисельність чорного лелеки в певних біотопах або регіонах, як на неї впливає меліорація земель, осушення боліт (створення сітки осушувальних каналів – непоганих кормових біотопів для цього виду) і спрямлення русел рік. Загалом ситуація з цими видами порівняно благополучна і не викликає особливого занепокоєння. Щодо заплав річок Полісся, то тут стан справ геть протилежний. Адже після спрямлення русла зникає заплава зі старицями і чисельність виду зменшується.
Згідно з указом № 1038 Президента України від 11 грудня 2009 року на території Народицького району створено природний заповідник який забезпечує охорону флори та фауни: в тому числі і чорних лелек. А ці птахи зустрічаються в «Росохівському» природоохоронному науково-дослідному відділенні (1пара), в «Сухарівському» природоохоронному науково-дослідному відділенні (одна пара); в «Закусилівському» лісництві (одна пара) та біля села Малих Міньок (одна пара). Природний заповідник «Древлянський» взяв під охорону цих птахів. Співробітники заповідника роблять все можливе, щоб не лише зберегти популяцію цих птахів, а й примножити її для наступних покоління.
Науковий співробітник
ПЗ «Древлянський»
Ян Плакош