Науково-дослідний опорний пункт ПЗ “Древлянський” – стрибок у наукове майбутнє.

Минулої п’ятниці в природному заповіднику “Древлянський” ( Житомирська   обл.) відбулася знакова подія – за ініціативи адміністрації заповідника, спільними    зусиллями працівників Сухарівського та Мотійківського природоохоронних науково — дослідних відділень на території села Звіздаль, виселеного через радіоактивне забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС. А значимості цій події    додає саме те, що природа тут за всі ці 30 років практично без людського втручання повернула, як кажуть, “на круги своя” створивши таким чином у виселеній зоні справжній клондайк для дослідників природи у її первинній формі.

Дійсно,тут є на що поглянути – велетенські столітні дуби, під яким, жартують    природоохоронці – відпочивали козаки самого Хмельницького під час одного з бойових походів. Хоча, поглянувши на ці справжнісінькі релікти, що своїми могутніми верхівками сягнули високо-високо в небо, мимоволі задумаєшся – може й не      жартують. Ніби вічні вартові не змовкаючи гомонять дуби з вітрами,  і здається, розповідають все, що бачили за століття свого життя. Дивлюсь на табличку – висота 21,5 метра, в обхваті – 5,2 метра.  Це ж такого і втрьох не обіймеш. Тим часом заступник директора з наукової роботи Анатолій Можар проводить заміри ще одного велетня – як виявилося, трохи “худішого”.

Та що й казати, коли тут навіть сміття не видно. А після наших звичних лісових краєвидів цей фактор – просто грім серед ясного неба. Одним словом, є що дивитися, є що вивчати, а там дивись, і європейські вчені зацікавляться. Для цього,  як зазначив під час відкриття Микола Шелюк, буде зроблено все можливе. А розпочали, звісно ж, з перерізання стрічки.

DSCN8790 DSCN8821 DSCN8843 DSCN8846 DSCN8779gfv

Закладка постоянная ссылка.

Возможность комментирования заблокирована.