ПЗ «Древлянський» ініціює збір та утилізацію батарейок та люмінесцентних ламп

Щороку лише в Народицькому районі на смітники потрапляють
сотні тисяч використаних пальчикових батарейок та люмінесцентних ламп .

Щодня у побуті ми використовуємо звичайні пальчикові батарейки та люмінесцентні лампи. У дистанційних пультах керування, плеєрах, ліхтариках, побутових приладах тощо. Використані предмети зазвичай викидаємо на смітник, навіть не замислюючись, якої шкоди завдаємо цим довкіллю.
Виробники батарейок та ламп застерігають, що після використання необхідно здати їх у пункти переробки і в жодному разі не викидати зі звичайним побутовим сміттям. Про це красномовно попереджає перекреслений сміттєвий бак на упаковці. Проте в наших реаліях навіть за великого бажання цього зробити неможливо, оскільки не лише відсутні пункти їхнього прийому, але й підприємства з утилізації.

u0 u1

За словами фахівців, в разі потрапляння у землю вмісту звичайної пальчикової батарейки, отруюється 20 метрів квадратних грунту, інше кажучи вбиває одного їжака і два дерева, а коли вкинути одну, дві батарейки в ставок з коропами ,через якийсь час риба у водоймі  водитись перестане.
Звичайна пальчикова батарейка містить ртуть, кадмій, нікель, кобальт та інші важкі метали. Зрозуміло, що згодом вміст звичайної батарейки через воду та грунт потрапляє на городи та поля, а з продуктами харчування до наших з вами організмів. А в люмінесцентних лампах є пари ртуті, яку відносять до надзвичайно небезпечних речовин,які практично не виводяться з організму.
Ртуть уражає центральну нервову систему, печінку, нирки, дихальні шляхи, тому існують дуже жорсткі вимоги щодо вмісту ртуті у повітрі, зокрема, граничнодопустима концентрація для житлових, дошкільних, учбових і робочих приміщень. Відпрацьовані люмінесцентні лампи, зважаючи на вміст у них ртуті, віднесені до надзвичайно небезпечних відходів . У містах їх звозять на спеціальні полігони, хоча це не гарантує від потрапляння їхнього вмісту в землю. У селах чи маленьких містечках цим взагалі не переймаються. На подвірях чи не в кожній родині можна знайти повно використаних батарейок та ламп. Це повільні вбивці наших організмів і високий рівень ранньої смертності серед українців. Ми традиційно звинувачуємо у цьому «погану екологію», яку самі ж і створюємо.
           Викидаючи дані предмети собі під ноги або у звичайний смітник чи сміттєзвалища — ми повільно вбиваємо якщо не безпосередньо себе, та своїх сусідів. Які, викидаючи туди ж своє сміття, повільно вбивають нас.
У Німеччині для збору батарейок в кожному супермаркеті встановлені спеціальні контейнери. Те саме — у Швейцарії, де «шпаківні для батарейок» є не лише біля магазинів, а й біля шкіл. І навіть Білорусія почала втілювати програму зі збору батарейок у спеціальні урни в магазинах.
Підприємств в Україні, які б могли б безпечно переробляти батарейки та лампи, знайти не вдалося, за винятком хіба що ДП «Аргентум» у Львові. У Києві є кілька організацій, які їх приймають у юридичних осіб — і потім або зберігають в контейнерах до кращих часів, або відправляють на спеціальний полігони.
Якщо екосвідомим мешканцям Києва чи Львова є куди віднести використані батарейки та лампи, то маленьким містечкам і селам навіть централізований збір поки що не світить. Залишається тільки проводити «розʼяснювальну роботу» серед населення — і смиренно приймати наслідки карми техпрогресу людства у вигляді отруєнних ґрунтів і водойм. Щоб щось змінити, треба добитися законодавчого зобов
язання виробників приймати продукцію на утилізацію. А крім того — вимагати створення пунктів прийому небезпечних побутових відходів у населених пунктах.  Природний заповідник «Древлянський»  виступає ініціатором по збору та утилізації батарейок та люмінесцентних ламп і звертається до Вас шановні жителі району, використані вище перераховані предмети приносити то нас за адресою смт. Народичі, вул. Корбута 36. А ми вже потім ,все зібране відправимо на утилізацію до Львова.


Начальник відділу екологічної освіти                   
                                                                                                                                       Кравченко Г.І.

Закладка постоянная ссылка.

Возможность комментирования заблокирована.