Верес- великий дар природи.

Верес- великий дар природи.

Вереск, вересінь, підбрусничник – місцеві назви вересу звичайного.  Назва роду вересових походить від грецького Kallunein, що означає “очищувати” (в давнину з вересу й справді робили мітли). Вічнозелений кущик стає примітним у липні-вересні, коли його лілово-рожеві квіточки вкривають землю кольоровим килимом. Верес росте на території  всієї Європи, а також у Сибіру, Марокко, на Азорських островах, північному заході Америки.

Верес надзвичайно цікава рослина. В народі він користується великою повагою. Старовинна шотландська легенда розповідає, що з усіх рослин тільки скромний Верес погодився рости на оголених вітряних схилах пагорбів. За це Господь нагородив його неабиякою витривалістю, невибагливістю, невимушеною красою, ароматом та медоносними якостями. Благородний образ вересу сповнений різних символічних значень. Верес посідав почесне місце у віруваннях кельтських жерців-друїдів. За друїдським календарем, люди дата народження яких припадає на період з 23 вересня по 3 жовтня, народилися під знаком вересу. Це означає,що “сеньйора Фортуна” – їхня супутниця на життєвому шляху.

Верес дуже добрий осінній медонос. Бджоли відвідують верес охоче. Взяток з нього сприяє розвиткові розплоду бджіл на зиму. Медпродуктивність його 60-100 кг з 1 га. У теплу малодощову погоду з великих масивів вересу одна бджолосім’я збирає по 8-25кг меду. Мед з вересу темно-жовтого і червоно-бурого кольору, густий, запашний, трохи терпкуватий. Порівняно з медом з інших рослин він містить більше мінеральних, білкових та інших речовин. Кормові якості вересу зумовлені наявністю солей кальцію, натрію, калію, фосфору, а також каротину, у зв’язку з чим він дуже корисний для молодняка і лактуючих тварин. За поживністю верес поступається перед луговим і лісовим сіном, але кращий від вівсяної соломи. У 100кг корму міститься 35 кормових одиниць і до 5 % протеїну У маловрожайні на сіно роки верес заготовляють на зиму для годівлі корів і коней. Найбільш поживний верес у фазі цвітіння і дуже корисний навесні, коли мало зелених кормів.

В минулому на Поліссі заготовляли не багато сіна тому, що в основному худоба зимувала на вересовищах. А старі люди про прихід весни говорили: «Щука на нерест, а корова — на верес».У народній медицині, застосовують траву вересу при лікуванні нирковокам’яної хвороби, ревматизму, простуді, нервових хворобах.Чай з вересу заспокоює і допомагає впоратися з безсонням.Як лікарську сировину гілки вересу збирають у серпні вересні.

Територія«Древлянського» заповідника до 8% вкрита вересовищами.

У Народицькому природоохоронному науково-дослідному відділенні — 8%, Сухарівському — 7% , Мотійківському — 6% Розсохівському -7%.

Співробітники заповідника«Древлянський», слідкують за флорою і фауною не лише зникаючих видів чи тих, що занесені до Червоної книги,а за всією системою в цілому.За минулі роки люди  не лише не зберегли природу, а зробили все можливе, щоб її знищити, тому необхідність зберегти і відновити  втрачене зараз найбільш актуальна. Давайте не будемо байдужими!!!Природа обов’язково віддячить нам!

Науковий співробітник
ПЗ «Древлянський»
Ян Плакош

Закладка постоянная ссылка.

Возможность комментирования заблокирована.